ПОТРОХИ, ПОТРО́ХУ,

Потрохи, потро́ху, нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ком. II. 22. Ум. Потрошку, потрішки, потрошечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки. Грин. І. 7. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 382.